26 квітня 1986 рік… Біда на Чорнобильській атомній електростанції  – аварія на 4 блоці…

1987 рік – початок будівництва  міста енергетиків – Славутича. 

Весь світ , з надією і захватом слідкував за чорнобильською епопеєю, і вже через два роки почув про наймолодше місто України. І як стрімко виросло воно на північно-східних рубежах країни у мальовничому Поліссі. За рік воно перетворилося в архітектурну пам’ятку, створену працею восьми союзних республік.

Незвичайне будівництво. Незвичайне місто. Незвичайна, особлива його доля та доля його мешканців.

Славутич не лише юний за своєю біографією, але й наймолодший – можливо, в світі – за віком своїх мешканців. Третину населення придніпровського міста становлять діти. Ще тоді, в перші дні заселення, керівники міста розуміли, що Славутичу потрібно пустити міцне людське коріння. Люди повинні принести в нове місто свої традиції, звичаї, обряди. Це і традиції виробництва, і культури, освітньої та виховної роботи. Надію покладали на творчу, інтелектуальну молодь, бо саме від неї залежить майбутня доля міста, рівень його життя.

1988 рік – наймолодше  місто України приймає своїх перших жителів. В травні, після Дня Перемоги, до Славутича переїжджають всі гуртки, клуби, секції, фото – телестудії, які з грудня 1986 року були евакуйовані з Прип’яті до міста Києва і там працювали на базі середньої школи №259. 

Тут діти з задоволенням вчились грати в шахи, шашки, оволодівали азами макраме, створювали  першу в місті фотолабораторію. 

Педагоги клубу проводили для дітей цікаві вечори відпочинку, свята, сіючи в дитячі душі зерна доброти, людяності, щирості та бажання пізнати більше.  

У лютому 1989 року в київському котеджі №22 адміністрація  ЖКП №2 організовує  для дітей енергетиків клуб "Іскорка”. 

В червні 1989 року свою  виставку гуртківці презентували в першу річницю святкування Дня міста. 

Влітку 1989 року започаткував свою діяльність Будинок піонерів та школярів, директором якого став Шутов Сергій Сергійович.

Працівники згадують, як радісно отримали чотири бандеролі художньої літератури, надіслану дітям Чорнобиля письменниками України. Це і була перша бібліотечка Будинку піонерів та школярів.

Деякі гуртки з клубів "Іскорка” та "Факел” перейшли до Будинку піонерів та школярів. Так, до березня 1990 року при Будинку організовано роботу  7-ми гуртків.

Населення міста швидко збільшувалось, разом з дорослими до Славутича приїжджали і діти, яких потрібно було залучати в позаурочний час до організованого дозвілля. Тому стрімко зростала кількість гуртків в Будинку піонерів та школярів. Але приміщення Будинку було малим, через це вони здебільшого працювали на базі шкіл, Центру професійного розвитку,  в клубах "Іскорка” та "Факел”,  в приміщенні міського відділу освіти.

У вересні 1990 року директором Будинку піонерів був призначений Кравцов Володимир Борисович.

На 1 вересня 1991 року при Будинку піонерів та школярів налічувалось 30 гуртків (51 група), 564 вихованці.

З 1991 року вихованці Будинку піонерів та школярів організовують загальноміський фестиваль дитячої творчості  "Таланти твої, Славутиче”. 

В 1992 році Будинок піонерів та школярів перейменовано в Палац дитячої творчості (ПДТ), розроблено новий Статут закладу.

У вересні 1996 року відкриває двері нова, простора, сучасна, спеціально збудована триповерхова споруда, виконана за типовим проектом – творча лабораторія юних славутичан.
 

У 1999 році, директором ПДТ призначено Муллову Тетяну Іванівну. 

В 1999 році в рамках фестивалю "Таланти твої, Славутиче" був проведений загальноміський конкурс на кращу емблему ПДТ. Переможцем конкурсу став учень ЗОШ №3 П’янков Олексій, який вдало відобразив на емблемі всі спектри діяльності позашкільного закладу.

Враховуючи широкий спектр діяльності та залучення до гурткової роботи не тільки школярів, а й молоді міста в 2002 році Палац дитячої творчості було перейменовано в Палац дитячої та юнацької творчості (ПДЮТ або Палац).

З 2003 року і по теперішній час директор закладу – Єрьоміна Ніна Анатоліївна. 

Розпочалася серйозна робота щодо удосконалення системного управління освітнім процесом, стабільного функціонування позашкільного закладу та формування його позитивного іміджу, організації змістовного дозвілля дітей та юнацтва міста.

На сьогодні  навчально-методична база та матеріально-технічне забезпечення ПДЮТ відповідають сучасним вимогам і надають можливість успішному здійсненню навчальної та виховної роботи з дітьми, підлітками, молоддю, організації усіх форм дозвіллєвої діяльності.

Палац дитячої творчості є культурно-інформаційним центром дітей та юнацтва міста, який дає можливість кожній дитині у вільний від навчання час розвивати власні здібності, цілеспрямовано й повноцінно організовувати своє позашкільне життя.

Мережа гуртків та кількість вихованців ПДЮТ обумовлюється, насамперед, наявними педагогічними кадрами, запитами вихованців та їх батьків, якісними показниками надання освітніх послуг.

На даний час у колективі працює:  
педагогічних працівників: 27, із них:

• основні працівники - 21 
• зовнішні сумісники - 6                     

Якісний склад педагогічних працівників:      

• Вища освіта - 15                                           
• Бакалавр - 5                                           
• Середня-спеціальна - 4                                      
• Середня - 3 
  В Палаці дитячої та юнацької творчості 893 дітей віком від 3 до 25 років  займається в  33 гуртках, студіях, секціях та інших творчих об'єднаннях за 6 напрямками:
• художньо-естетичний;
• гуманітарний;
• науково-технічний;
• соціально-реабілітаційний;
• фізкультурно-спортивний;
• туристсько-краєзнавчий.

Заклад працює на виконання міжнародних проектів: з 1993 року щорічно проводить Міжнародний фестиваль дитячої демократії, телебачення, преси та творчості "Золота осінь Славутича", з 1994 – Міжнародний турнір зі спортивних танців "Кубок Славутича". Палац має власні традиції та є соціокультурним центром  школярів та молоді міста. Є базою для проведення усіх загальношкільних заходів.

Колектив Палацу за останні п’ять років здобув значних результатів за всіма напрямками роботи, створено банк перемог та досягнень вихованців та педагогів "Наша Гордість і Надія":

• Педагогічне звання "керівник гуртка-методист" –  3 (Кидиба Б.А., Журба Є. Л., Дідовець Т. М.).
• "Відмінник освіти України” –  2  (Журба Є. Л., Івкін В.О.).
• Звання "Зразковий художній колектив" –  2 колективи (творчі колективи "Подарунок”, "Славутич-Стар”).