Візитівка Палацу, що була опублікована у науково-методичному віснику "Позашкільна освіта" (березень 2013 року)
Автор: Кидиба Богдана Анатоліївна, заступник директора з виховної роботи
Казка про Палац славутицький, директора його Ніну
креативну і розумну та прекрасну дитячу творчість
Дійові особи:
Єрьоміна
Ніна Анатоліївна - директор Палацу
Ніна –
Хміль Ніна Михайлівна – заступник з адміністративно-господарської частини
Наталя -
Шумейко Наталія Леонідівна – заступник директора з навчальної роботи
Богдана
– Кидиба Богдана Анатоліївна – заступник директора з виховної роботи
Про
Чорнобильську біду чули люди й за версту,
Все ж
вдалось здолати лихо, і навколо стало тихо.
Там, де
був дрімучий ліс, наш Славутич швидко зріс –
Безліч
з’їхалось родин, з різних областей, країн,
А у тих
родинах діти – щирі і талановиті.
Для
таких дітей у нас був збудований Палац.
Ніна
тут усім керує, всюди наш Палац шанують –
В
Україні й за морями, гарну маємо рекламу,
Перспектива
на сьогодні – це проекти міжнародні.
А щоб
знати, як насправді – от розмови кулуарні:
Три
заступники разом говорили за чайком.
«Це
господарська частина» - говорила наша Ніна,
«Вже у
мене на балансі, все, що є у нас в Палаці –
Всі
тринадцять кабінетів – три для танців на паркеті,
Два –
вокал, два – малювання, авіамоделювання,
2
в’язання, вишивання, клуб для самоврядування,
Ще для
фото і для преси, ще один, де є оркестр,
Школа
розвитку малят, зала актова – для свят,
І
гостинна, і паркетна, і басейн, і майстерня –
Все
дієво і практично, виглядає естетично».
А
Наталя вже спішить колектив наш похвалить,
Адже
знає все звичайно про частину про навчальну.
«Двадцять
дев’ять в нас гуртків, двадцять вісім вчителів,
Четверо
звання вже мають – методист їх величають,
А іще є
три людини – «відмінники освіти України»,
Три
зразкових колективи – «Подарунок», «Креатив» і
«Славутич-стар»
звичайно, спортивно-бально-танцювальний.
Випускники
стають на ноги, і вони вже педагоги
Творчі
і талановиті – тут продовжуєм освіту –
Семінари
і наради, до колег у гості – радо.
Вибороли
перемогу – «Кращий колектив ми року!»
А
Богдана про своє: «Скільки заходів в нас є!»,
Бо у
неї в голові всі питання виховні.
«Міжнародний
фестиваль преси й телебачення –
Всі
спішать до нас на «ЗОСю», наче на побачення.
«День
гуртківця» - для посвяти, ми шукаємо «Таланти»,
Традиційні
вже щорічно і вистави новорічні –
Спільне
новорічне диво вихованців й колективу,
На
традиції багаті всі наші «Родинні свята»,
Разом
із керівниками творять наші тата й мами.
З
«Екологічним світограєм» на природу вирушаєм,
У день захисту
дитини – здійснення всіх мрій,
Потім
ярмарок, концерти, ну, і випускний…
Ще не
можна не згадати за три роки результати:
Перемоги
вихованців –це для нас як сонце вранці –
35 є
міжнародних, 40 – в Україні, 18 обласних маємо ми нині,
В місті
219 – як тут можна не пишаться?!»
Поки
так вони хвалились, двері тихо відчинились,
І
директор завітала, та заступників вітала –
«Надійшов
уже наказ про славутицький Палац –
Наш
Палац включили нині до найбільших в Україні.
Тож для
міста він тепер є велика гордість,
А для
нас пріоритет – це дитяча творчість!»