Візитівка Палацу, що була опублікована у науково-методичному віснику "Позашкільна освіта" (березень 2013 року)
Автор: Кидиба Богдана Анатоліївна, заступник директора з виховної роботи
Казка про Палац славутицький, директора його Ніну креативну і розумну та прекрасну дитячу творчість
Дійові особи:
Єрьоміна Ніна Анатоліївна - директор Палацу
Ніна – Хміль Ніна Михайлівна – заступник з адміністративно-господарської частини
Наталя - Шумейко Наталія Леонідівна – заступник директора з навчальної роботи
Богдана – Кидиба Богдана Анатоліївна – заступник директора з виховної роботи
Про Чорнобильську біду чули люди й за версту,
Все ж вдалось здолати лихо, і навколо стало тихо.
Там, де був дрімучий ліс, наш Славутич швидко зріс –
Безліч з’їхалось родин, з різних областей, країн,
А у тих родинах діти – щирі і талановиті.
Для таких дітей у нас був збудований Палац.
Ніна тут усім керує, всюди наш Палац шанують –
В Україні й за морями, гарну маємо рекламу,
Перспектива на сьогодні – це проекти міжнародні.
А щоб знати, як насправді – от розмови кулуарні:
Три заступники разом говорили за чайком.
«Це господарська частина» - говорила наша Ніна,
«Вже у мене на балансі, все, що є у нас в Палаці –
Всі тринадцять кабінетів – три для танців на паркеті,
Два – вокал, два – малювання, авіамоделювання,
2 в’язання, вишивання, клуб для самоврядування,
Ще для фото і для преси, ще один, де є оркестр,
Школа розвитку малят, зала актова – для свят,
І гостинна, і паркетна, і басейн, і майстерня –
Все дієво і практично, виглядає естетично».
А Наталя вже спішить колектив наш похвалить,
Адже знає все звичайно про частину про навчальну.
«Двадцять дев’ять в нас гуртків, двадцять вісім вчителів,
Четверо звання вже мають – методист їх величають,
А іще є три людини – «відмінники освіти України»,
Три зразкових колективи – «Подарунок», «Креатив» і
«Славутич-стар» звичайно, спортивно-бально-танцювальний.
Випускники стають на ноги, і вони вже педагоги
Творчі і талановиті – тут продовжуєм освіту –
Семінари і наради, до колег у гості – радо.
Вибороли перемогу – «Кращий колектив ми року!»
А Богдана про своє: «Скільки заходів в нас є!»,
Бо у неї в голові всі питання виховні.
«Міжнародний фестиваль преси й телебачення –
Всі спішать до нас на «ЗОСю», наче на побачення.
«День гуртківця» - для посвяти, ми шукаємо «Таланти»,
Традиційні вже щорічно і вистави новорічні –
Спільне новорічне диво вихованців й колективу,
На традиції багаті всі наші «Родинні свята»,
Разом із керівниками творять наші тата й мами.
З «Екологічним світограєм» на природу вирушаєм,
У день захисту дитини – здійснення всіх мрій,
Потім ярмарок, концерти, ну, і випускний…
Ще не можна не згадати за три роки результати:
Перемоги вихованців –це для нас як сонце вранці –
35 є міжнародних, 40 – в Україні, 18 обласних маємо ми нині,
В місті 219 – як тут можна не пишаться?!»
Поки так вони хвалились, двері тихо відчинились,
І директор завітала, та заступників вітала –
«Надійшов уже наказ про славутицький Палац –
Наш Палац включили нині до найбільших в Україні.
Тож для міста він тепер є велика гордість,
А для нас пріоритет – це дитяча творчість!»